Маріанна Фахурдінова, координаторка Програми партнерства Україна–ЄС, Transatlantic Dialogue Center, під час онлайн-дискусії «Готуючись до «українського сантехніка» в ЄС. Головні наративи спротиву розширенню ЄС, і як їх розвіювати» наголосила, що шлях України до членства в ЄС залежить не лише від реформ, а й від здатності зрозуміти та врахувати обґрунтовані занепокоєння європейських суспільств. За її словами, громадська думка в державах-членах значною мірою формується під впливом побоювань, пов’язаних із розширенням ЄС. Саме тому Україні необхідна більш стратегічна, адаптована до кожної країни комунікація, яка поєднуватиме факти, емпатію та переконливе бачення переваг членства.

Ключові тези виступу:

• Обґрунтовані занепокоєння щодо розширення необхідно враховувати, а не відкидати. За словами Маріанни Фахурдінової, багато побоювань щодо вступу України до ЄС ґрунтуються не на ворожості до України, а на реальних питаннях, які хвилюють європейські суспільства. Відкрите обговорення таких питань є необхідною передумовою для формування сталої суспільної підтримки розширення;
• Україні потрібні окремі комунікаційні стратегії для кожної держави-члена ЄС. Ставлення до розширення суттєво відрізняється залежно від історичного досвіду, внутрішньополітичної ситуації та економічних пріоритетів кожної країни. Єдиний загальноєвропейський наратив не буде однаково ефективним усюди. Тому комунікацію слід адаптувати до національного контексту, а місцеві експерти, представники громадянського суспільства та лідери громадської думки мають стати переконливими голосами на підтримку вступу України до ЄС;
• Маріанна Фахурдінова навела приклад «польського сантехніка» часів попередніх хвиль розширення ЄС, щоб показати: образ України в Європейському Союзі значно багатогранніший за будь-який окремий стереотип. За її словами, поряд із образом українського фермера є й український виробник дронів, український воїн, український засновник стартапів у сфері штучного інтелекту та ІТ. Це свідчить про те, що Україна може запропонувати ЄС набагато більше, ніж ті ризики й побоювання, які найчастіше домінують у дискусіях про її вступ;
• Розірвати замкнене коло між політикою, медіа та громадською думкою – один із найбільших комунікаційних викликів для України. Як зазначила Маріанна Фахурдінова, політики часто пояснюють свої рішення суспільними настроями, тоді як самі суспільні настрої значною мірою формуються під впливом політичної риторики та медіа. Саме тому Україні необхідно працювати як із політичними лідерами, так і з ширшим суспільством, формуючи позитивний наратив, який виходитиме за межі експертного середовища. Вона також наголосила, що аналітичним центрам та експертам варто шукати ефективніші способи комунікації не лише з політиками, а й із широкою аудиторією в країнах Європи;
• Україна має пояснювати не лише, чому побоювання є безпідставними, а й чому її членство вигідне самому Європейському Союзу. Замість того, щоб зосереджуватися переважно на спростуванні міфів, Україна повинна демонструвати, як її вступ посилить ЄС. «Ми повинні говорити не лише про те, чому ці побоювання є необґрунтованими, а й про ті можливості, які членство України відкриває для Європейського Союзу». Маріанна Фахурдінова також запропонувала розрізняти традиційні побоювання щодо розширення та так звані «позитивні страхи» – занепокоєння тим, що Україна може стати «надто успішною історією на ринку ЄС» і посилити конкуренцію для нинішніх держав-членів. Чесна розмова про такі побоювання є не менш важливою, ніж спростування негативних наративів;
• Стійкість України вже змінила підхід Європейського Союзу до безпеки. На думку спікерки, саме опір України повномасштабній російській агресії докорінно змінив європейське бачення безпеки. Вперше ЄС почав фінансувати військову допомогу третій державі, створив нові оборонні інструменти та суттєво посилив свою роль у сфері безпеки. Це свідчить про те, що Україна вже зміцнює європейську безпеку ще до набуття членства в ЄС.
• У дискусії про розширення важливо чесно говорити і про структурні виклики самого Європейського Союзу. Маріанна Фахурдінова зазначила, що Україна не повинна уникати розмови про довгострокові проблеми самого ЄС – дефіцит робочої сили, питання продовольчої безпеки, залежність від критично важливої сировини та потребу посилювати оборонні спроможності. «Важливо не лише говорити про переваги вступу України до ЄС, а й чесно говорити про прогалини самого Європейського Союзу… і про те, який внесок Україна може зробити у подолання цих викликів – не як конкурент, а як партнер, що допоможе посилити спроможності ЄС». Замість того щоб позиціонувати Україну як конкурента, комунікація має демонструвати, як вона здатна посилити стійкість, конкурентоспроможність і стратегічну автономію Європейського Союзу.

Онлайн-подію організовано Центром «Нова Європа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки та позиції, викладені під час заходу, є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».