Євросоюзу слід надати Україні право впливати на процеси прийняття рішень у ЄС за зразком Норвегії, а Київ, в свою чергу, має провести своєрідну ревізію у проведенні євроінтеграційних реформ з метою усунення недоліків. Про це, зокрема, сказав старший аналітик Центру «Нова Європа» Лео Літра під час  конференції «Європейський вибір України: прогрес та перспективи», організованої 19 листопада Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і проектом «Громадська синергія».

Пропонуємо до вашої уваги основні тези виступу Лео Літри:

• Прагнення України до нових форматів співпраці з ЄС обумовлено відсутністю перспективи членства, а також дискусії про те, що буде слідувати після імплементації Угоди про асоціацію.
• Лідери ЄС та його держави-члени представили декілька візій щодо майбутнього Європейського Союзу, однак Україна до цих візій не потрапила. Ось чому має відбутися дискусія за участю України щодо майбутнього ЄС. У зв’язку з цим ЦНЄ представив збірку есеїв українських інтелектуалів «Нова Європа» про те, як ми бачимо Україну у майбутньому Європейського Союзу.
• Угода про асоціацію пропонує багато можливостей, але також і багато обов’язків для України. У той же час, незважаючи на значну кількість обов’язків, Київ не представлений в ЄС – там, де приймаються рішення. Наприклад, Норвегія, яка не є членом Євросоюзу, може заявляти про власні інтереси у багатьох процесах прийняття рішень в Європейському Союзі. Україні потрібно те ж саме.
• Склад інститутів ЄС буде змінений після виборів наступного року. Україна та інші асоційовані країни мають переконатися, що новий інституційний дизайн відображатиме відносини ЄС з асоційованими країнами та не буде “плавильним котлом”, де всі країни потраплятимуть до однієї корзини.
• Для того, щоб зробити дискусію про перспективи членства менш токсичною, Україна могла би розпочати активні дії, які би продемонстрували практичний інтерес до отримання європейської перспективи. Ці дії могли би стати своєрідною ревізією, яку би превентивно запровадила Україна за підтримки громадянського суспільства. Після такої ревізії можна було би виявити недоліки в реалізації євроінтеграційних реформ і підкреслити виключно позитивний підхід України до дискусії щодо перспективи членства

.