Минуло понад чотири місяці, як Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. А з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати для подальшого просування до членства.

Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій здійснили вже другий незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС. З результатами «Кандидат Check-1» (від 17 серпня 2022 року) можна ознайомитись тут.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА: 4,7 бала (було 4,4 бала).

У цілому оцінки профільних експертів у більшості сфер залишились на тому ж рівні, що і два місяці тому. Найкращий прогрес за 2,5 місяці відбувся у впровадженні реформи Конституційного Суду, тоді як оцінку за імплментацію реформи ВРП та ВККС було дещо знижено. З іншими напрямками бачимо незначний прогрес або відсутність прогресу.

Оцінки експертів (за 10-бальною шкалою):

• Реформа конституційного суду – 3 бали (було 0 балів)
• Реформа ВРП та ВККС – 6 балів (було 7 балів).
• Антикорупція: САП та НАБУ – 6 балів (оцінка не змінилась).
• Боротьба з відмиванням коштів – 5 балів (оцінка не змінилась).
• Антиолігархічна реформа – 2 бали (оцінка не змінилась).
• Законодавство про медіа – 6 балів (оцінка не змінилась).
• Законодавство про нацменшини – 5 балів (оцінка не змінилась).

Кілька знахідок другого моніторингу:

+ У судовій сфері позитивною новиною стало ухвалення ВР у першому читанні законопроєкту про реформу КСУ.

+ Експерти констатують поліпшення ситуації із проведенням ефективних розслідувань топ корупції після призначення у серпні керівника САП.

+ У вересні ВР ухвалила законопроєкт №2693-д про медіа, який було доопрацьовано після консультацій з громадськими та медійними організаціями. У листопаді отримано висновок з боку європейської сторони.

– Судова сфера: у серпні з’їзд науковців призначив члена ВРП, до доброчесності якого були суттєві запитання у експертів.

– У сфері антикорупції у вересні було ухвалено дискримінаційний закон, що впроваджує нові вимоги до директора НАБУ.

– На початку листопада до національного телевізійного марафону включили новостворений канал “Ми Україна” з непрозорим фінансуванням.

Коротке самері імплементації 7 реформ від Центру «Нова Європа»:

Загалом за 4,5 місяці після отримання статусу кандидата можемо констатувати помірний прогрес України у виконанні рекомендацій ЄС, необхідних для подальшого просування до членства, – середній експертний бал 4,7 з 10.

Із позитиву: за жодним напрямком експерти не поставили 0 балів. У кожній сфері були зроблені бодай деякі кроки у напрямку до підготовки реформи: переважно йдеться про розробку законодавчої бази (як-от, напрацювання та ухвалення у першому читанні законопроєкту про реформу КСУ, а також законопроєкту про медіа, до розробки якого були долучені експертні громадські та медійні організації тощо).

За окремими напрямками можна констатувати і якісний прогрес в імплементації реформ: зокрема, профільні експерти відзначають успіхи у посиленні боротьби з корупцією після призначення у липні цього року керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зокрема, поліпшилося проведення ефективних розслідувань топ-корупції. Профільні експерти також привітали призначення парламентом у серпні двох доброчесних членів до Вищої Ради правосуддя (ВРП) тощо.

У деяких сферах, утім, надходять змішані сигнали: зокрема, влада має низку напрацювань для комплексного стратегічного реформування правоохоронного сектору – документи, які могли бути ухвалені ще у вересні цього року. Однак із боку влади руху у цьому напрямку не відбулось.

Водночас таке гальмування не завжди відбувається з вини України: наприклад, українська сторона не могла передати до другого читання законопроєкт про медіа до отримання висновку з боку Єврокомісії та Ради Європи, який ми одержали у листопаді. Висновок щодо законопроєкту про національні спільноти очікується, а на висновок Венеціанської Комісії (ВК) щодо «антиолігархічного закону» Україна чекає ще з 2021 року.

Насамкінець, як відзначає експертна група, що працювала над другим випуском «Кандидат Check»: деякі кроки влади викликають відверте занепокоєння, адже суперечать взятим Україною зобов’язанням. Так, попри рекомендацію ВК, українські можновладці призначили 4 нових суддів до Конституційного Суду України до ухвалення законодавства про реформу КСУ; у серпні з’їзд науковців призначив члена ВРП, до доброчесності якого були суттєві запитання у експертів; у сфері антикорупції у вересні було ухвалено дискримінаційний закон, що впроваджує нові вимоги до директора НАБУ (у конкурсі не можуть брати участь юристи/-ки, які після 24 лютого з особистих причин виїжджали за кордон на понад 21 день).

Останнє спостереження: якщо порівнювати перший та другий моніторинги «Кандидат Check», бачимо певне уповільнення темпів імплементації реформ, яке у різних сферах відбувається як із об’єктивних, так і суб’єктивних причин, які можна було би виправити. Зростання оцінки порівняно з попереднім моніторингом, який ми представляли в серпні, незначне – бал збільшився лише на 0,3.

Загалом за 4,5 місяці найбільший прогрес відбувся у сферах антикорупції, реформи ВРП і ВККС, ухваленні законодавства по медіа. Водночас виконання жодної із цих рекомендацій не є ідеальним. За результатами «Кандидат Check-2», найбільший прогрес відбувся у сфері реформування КСУ.

Центр «Нова Європа висловлює подяку партнерам, які долучились до проведення другого незалежного моніторингу імлементації реформ ЄС:

• Мережі захисту національних інтересів «ANTS»,
• Центру протидії корупції (ЦПК),
• Фундації DEJURE,
• Європейській правді,
• Центру політико-правових реформ (ЦППР),
• Transperency International Ukraine,
• Українському незалежному центру політичних досліджень (УНЦПД),
• Інституту масової інформації
• Детектор медіа

Експерти, що брали участь у дослідженні:

– Михайло Жернаков (DEJURE)

– Олександр Марусяк, Роман Смалюк, Євген Крапивін (ЦППР)

– Олена Галушка, Антон Марчук (ЦПК)

– Андрій Боровик, Катерина Риженко, Олександр Калітенко (“Трансперенсі”)

– Оксана Романюк (ІМІ)

– Вадим Міський (“Детектор медіа”)

– Сергій Сидоренко (“Європейська правда”)

– Юлія Тищенко (УНЦПД)