4 квітня 2024 року року Центр “Нова Європа” спільно з Французьким інститутом міжнародних відносин (Ifri) організував ІІІ Форум «Україна-Франція» у Парижі.

Нижче вашій увазі ключові месиджі спікерів сесії 2. “Армія, еліти, суспільство: чи можна зруйнувати «священний союз»?”

Ганна Гопко, Голова правління, Мережа захисту національних інтересів «АНТС», Україна

Українське суспільство об’єднане як ніколи, тому що у нас є чітке розуміння, що російська агресія проти України є геноцидом. Українці чітко пам’ятають і говорять, що за останні 100 років це вже другий геноцид проти українського народу. Перший був вчинений Сталіним 90 років тому через голодомор. Зараз це російська агресія з її воєнними злочинами, злочинами проти людяності, примусовою депортацією українських дітей, екоцидом: за класифікацією ООН, що таке геноцид, це все відповідає його визначенню.

Українці мають впевненість, що можуть перемогти. І повинні перемогти,адже якщо не буде перемоги, – буде окупація і знищення нації. Тому це те, що підтримує всередині України єдність, незважаючи на те, що в президента Зеленського дійсно є зниження рівня підтримки. Я дуже сподіваюся, що будуть зроблені висновки, адже це питання, зокрема, ефективної комунікації з громадянським суспільством, питання двосторонніх зустрічей президента з парламентом, комунікації із представниками демократичної опозиції та фахівцями з різних галузей. Тобто це діалог, який треба покращувати, якщо ми говоримо про зміцнення демократії в Україні.

Щодо питання корупції в Україні, то в нас мало не кожен тиждень є безліч повідомлень про затримання корупціонерів чи то від голови Верховного суду, чи чиновників, наближених від президента. Одразу бачимо кадрові відставки, але справжнім підтвердженням ефективності боротьби з корупцією буде незворотність покарання і судові вироки. І я дуже сподіваюся, що ми побачимо якраз такі приклади найближчим часом.

Всередині України ми створили ефективну мережу антикорупційних інституцій. Від Національного антикорупційного бюро, Національної агенції з запобігання корупції до Антикорупційного вищого суду. Але є питання просто зараз: дуже багато чесних детективів та прокурорів пішли захищати Україну на передову. І чим довше триває війна, тим інституційна спроможність всередині України є слабшою. Тому для нас важливо чим швидше отримати якомога більше зенітно-ракетних комплексів та далекобійних систем, щоб ми могли рятувати життя військових, включаючи найкращих детективів, прокурорів, слідчих, антикорупціонерів, для того, щоб Україна інституційно могла далі функціонувати і демонструвати найкращі зразки демократії.

Сьогодні НАТО відзначає 75 років з дня заснування. І я хочу подякувати Франції за те, що вона компенсовує відсутність лідерства в НАТО від США. Я думаю, що вже скоро, і з більшою силою ми почуємо запрошення України на Вашингтонському саміті. Це дуже важливо, адже саме Україна в НАТО зробить НАТО глобальним гравцем. Саме членство України в НАТО дасть Північно-Атлантичному альянсу справжні механізми стримування.

Ольга Айвазовська, Голова правління, Громадянська мережа ОПОРА, Україна:

Поняття легітимності є політичною константою. Коли в країні немає заперечень щодо обраного чи не обраного політика займати лідируючі функції та мати представницький мандат, і є політичний консенсус між владою і опозицією з суспільством плюс громадянським суспільством, тобто експертами, в питанні неможливості проведення повноцінних виборів в умовах війни, то легітимність є 100%. Ніхто в Україні не ставить під питання легітимність президента Зеленського, відповідно, навряд чи хтось інший має право ставити під питання легітимність президента і українського парламенту. І це є дуже важливим в умовах війни.

Під час пандемії, що тривала два роки, навіть сталі демократії, які мають достатньо фінансових ресурсів та організаційних спроможностей, відтерміновували вибори. Тому що проведення політичного циклу і дискурсу без фізичної зустрічі з виборцями, а лише засобами онлайн-реклами, є дуже сумнівною підставою для того, щоб вибори потім були визнані вільними і чесними. Адже ключове під час виборчого процесу – це свобода формування політичної волі.

Я змушена констатувати, що дискусія навколо президентських виборів Російської Федерації не відбулася. Тобто ті країни, які вважають себе демократіями, не поставили під питання легітимність президента Російської Федерації, але час від часу ставлять під питання легітимність президента України, який обраний в 2019 році на вільних, чесних, демократичних виборах. І сумніву щодо результатів волевиявлення громадян немає ні в кого.

Ми вирішили проаналізувати, а що ж там в країн Великої Сімки: якби війна сталася на їхній території і загарбницькі дії Росії відбулися щодо цих країн, що би говорили їхні конституційні норми? Я змушена констатувати факт: Велика Сімка в цьому плані не готова до війни. Тому що відповіді на питання, а що буде з їхніми демократіями в умовах правового режиму воєнного стану, немає.

Якщо говорити про питання визнання легітимності влади у Російській Федерації, то це випробування поки що західний світ не пройшов. Навіть Україна не пройшла, тому що в заяві парламенту про невизнання виборів мова йде про вибори на окупованих територіях а не в цілому про нелегітимність президента Російської Федерації в цілому. Ніхто не ставить під сумнів чи є він керівником Кремля.

Чи є суспільство впливовим в Україні? 100% так. Тому що питання, які не подобаються політикам, що приймають формальні рішення, після кризи і дискусії переглядаються українським парламентом, українським урядом і українським президентом. Це і є пряма демократія. Коли суспільна думка має вплив на рішення органів влади, а не коли суспільство йде в один день, заповнює папірці і кидає їх в урни. Це не є демократія. І демократії немає, на жаль, у багатьох пострадянських країнах. Наслідком цього є авторитарні режими. Частково тоталітарні, які створюють небезпеку для власних сусідів.