Події
Євромапа здоров’я: презентація
28 травня 2020, 12:56

 

“Нова Європа” провела онлайн-захід, на якому аналітики центру презентували дослідження “Євромапа здоров’я” – рейтинг областей за головними показниками в сфері охорони здоров’я, що є частиною більшого дослідження “Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей” (друге видання). Його Центр “Нова Європа” презентуватиме восени 2020 року.

Проект “Євромапа України” є першим всеохопним дослідженням поступу України на шляху до євроінтеграції. Це рейтинг областей України, складений на основі відповідності до 34 індикаторів у 8 сферах, які найбільш виразно відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС.

 

Трансляція заходу доступна тут:

 

Центр "Нова Європа" презентує "Євромапу здоров'я"!

Центр "Нова Європа" презентує "Євромапу здоров'я"!

Gepostet von Центр "Нова Європа" / New Europe Center am Donnerstag, 28. Mai 2020

 

 

Ключові тези спікерів:

 

Сергій Солодкий перший заступник директора Центру “Нова Європа”

  • Євромапа України – це унікальний проект, що ставить за мету досліджувати євроінтеграційні успіхи українських областей. В цьому році ми включили у дослідження частину, яка присвячена охороні здоров’я. Однією з причин, чому ми розширили перелік блоків нашого дослідження була пандемія.
  • Ми хотіли подивитись, який став справ в Україні з медичним забезпеченням та іншими індикаторами, які свідчать про ставлення громадян України до власного здоров’я тощо. Дослідивши різні індикатори, ми підготували свого роду рейтинг.
  • Тема здоров’я і реформування системи охорони здоров’я стала вкрай актуальною. Навіть у ЄС, де країни-члени мали розрізненні системи охорони здоров’я, зараз відбувається інтенсивна дискусію про те, що варто докладати більших зусиль для інтеграції у цій сфері. Зовсім нещодавно з’явилася ідея щодо створення такого собі Європейського союзу здоров’я (European Health Union).

 

Дарія Гайдай, радниця Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції

  • Офісу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовому Офісу дуже приємно, що проект “Євромапа України” продовжується. Цього року список індикаторів ще більше розширився. Надзвичайно важливо розуміти, де ми знаходимось, щоб більш ефективно рухатись вперед, тому що євроінтегрується не лише Київ, а і вся країна.
  • На жаль, не всі дані в Україні є доступними, деякі дані взагалі не вимірюються. Дослідження Євромапа України чітко демонструє, які дані вимірюють у нас, а які – у Європейського Союзу. Це важливо розуміти, щоб орієнтуватись, до чого варто рухатись, змінювати свої політики. “Євромапа” є чудовим інструментом для цього.
  • Опитування, яке проводив Центр “Нова Європа” серед громадян про те, що для них означає євроінтеграція, показало, що на перших позиціях – соціальні аспекти (зокрема, і охорона здоров’я). Тобто для населення євроінтеграція – це про високі стандарти життя. Адже Європа – це, перш за все, про людину.

 

Тетяна Левонюк, аналітикиня Центру “Нова Європа”

  • Мета аналізу, звісно, не полягає в тому, аби сприяти конкуренції між областями за кращі показники в оздоровчому секторі — усе ж більшість індикаторів залежить від рішень уряду. Головна ціль — привернути увагу до важливості медичної реформи в Україні в цілому, до необхідності аналізу кращих практик у Європейському Союзі, аби їх можна було переймати у нас.
  • Лідерами рейтингу стали Тернопільска, Івано-Франківська та Кіровоградська області. Найменше балів набрали Одеська, Луганська та Донецька області.
  • Середня очікувана тривалість життя при народженні є найбільш інтегральним індикатором стану здоров’я, умов життя та праці населення. За даними 2018 року в Україні цей показник становив 71,76. 66,9 — серед чоловіків, 76,72 — серед жінок. Різниця в тривалості життя чоловіків та жінок– 9,824. Серед лідерів місто Київ та західні регіони України. Відповідно тривалість життя в Україні значно нижча від країн Європейського Союзу.
  • Не менш важливим показником є рівень вакцинації. Так, зі зменшенням кількості захворювань, у громадян ЄС виникли сумніви щодо необхідності імунізації. Отже, тепер держави- члени посилено співпрацюють у цій сфері. Україна, в свою чергу, теж має активніше популяризувати вакцинацію. Рівень обсягів щеплення на гепатит В3 до року — 77% по Україні, в ЄС– 93%. Лідер серед регіонів — Полтавська область (92,7%).
  • Показовим у цьому випадку є також відсоток тих, хто мав досвід відмови від щеплень для дитини за даними дослідження «Індекс здоров’я. Україна». Загальний показник по Україні у 2019 році — 18,30%, у 2018 — 21,90%. Найнижчі результати 2019 року: Івано-Франківська — 31,6%, Львівська — 30,1%, Тернопільська області — 29,4%.
  • В Україні рівень смертності від неінфекційних захворювань є одним з найвищих в європейському регіоні ВООЗ. Так, ці захворювання були пов’язані з 91% від загальної кількості смертей у 2017 році.
  • За результатами Global Adult Tobacco Survey 2017 року в Україні палили щодня 39,7% дорослих чоловіків та 8,8% жінок. Національний рівень вживання тютюну в Україні знизився з 28,4% у 2010 році до 22,8% у 2017 році. Водночас в ЄС аналогічний показник у 2014 році становив 19,2%.
  • За даними опитування Групи «Рейтинг» станом на січень 2017 року 24% українців займалися спортом щодня або кілька разів на тиждень. В той же час 40,2% громадян країн ЄС займалися спортом не менше одного разу на тиждень. А в Данії, Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Швеції та Словенії це більше 80% громадян. Більше того, Понад 50% громадян (65-74 роки) займаються фізичними вправами регулярно у Данії, Нідерландах і Швеції, а понад 40% (75+) — Данії, Німеччині та Нідерландах.

 

Мирослава Дідух, секторальний координатор представнцтва ЄС в сфері охорони здоров’я та соціальної політики

  • Найбільше у вашому дослідженні мене вразила статистика по рівню відмови від вакцинації (загальний показник по Україні у 2019 році — 18,30%). Як не дивно, лідером тут є західні області Україні (Івано-Франківська — 31,6%, Львівська — 30,1%, Тернопільська області — 29,4%9). 30%, як на мене, це дуже багато.
  • Допомога ЄС Україні у сфері охорони здоров’я йде двома шляхами: це або гранти громадським організаціям або технічна допомоги на центральному рівні (намагаємося гармонізувати її з тими частинами Угоди про Асоціацію, що стосуються охорони здоров’я: громадське здоров’я, безпека крові, антимікробна резистентність, паління, інфекційні хвороби).
  • Найбільший проект ЄС, який наразі працює в Україні, – це допомога Центру громадського здоров’я в Україні. Ми намагаємося допомагати побудувати систему громадського здоров’я в Україні.
  • Ще один проект ЄС в Україні – U-LEAD. Проект працює у сфері децентралізації, але оскільки вона не може бути відокремлена від освіти, охорони здоров’я тощо, то він також працював з місцевими громадами в сфері охорони здоров’я, особливо зараз, коли він перепрофілював цю частину як відповідь на пандемію.

 

Інна Іваненко, виконавча директорка БФ “Пацієнти України”

  • Україна була неготова зустрічати пандемію, у нас основний тягар забезпечення лікарень, зокрема, засобами особистого захисту лікарів, впав на волонтерів та на бізнес, а держава от-от на днях починає закуповувати засоби, які вона б мала забезпечити на самому початку. В європейських країнах, навпаки, перший удар на себе брала державна система охорони здоров’я.
  • Якби ми мали систему E-health, то ми у кілька кліків могли б побачити реальну картину того, наскільки країна готова до пандемії:  чи є кадри, необхідне забезпечення, обладнання лікарень тощо.
  • Ситуація з COVID показує також корупційні проблеми в Україні – це намагання за державний кошт закупити засоби захисту для лікарів за завищеними цінами. Точніше це вже відбулося. МОЗ закупив засоби захисту за ціною 488 грн. за костюм, у той час як волонтери і благодійники купують в середньому за 200 грн.
  • Реформа система охорони здоров’я в Україні почалась з 2017 року з первинної ланки. До 2017 року в Україні не існувало інституту сімейних лікарів та культури громадян піклуватися про свої здоров’я. В Європі ж практика сімейних лікарів працює вже десятиліттями, дуже гарно розвинута система обстежень, діагностики, щоб не довести пацієнта до важкого або критичного стану.
  • У Європі середній показник витрат на охорону здоров’я – 10% від ВВП, у нас – 3,2% від ВВП. Найнижчий рівень в ЄС – це Румунія (5% від ВВП), втім, ми не дотягуємо і до нього.

 

Підпишіться на новини Центру "Нова Європа", щоб знати все першим!

Підпишіться на наш місячний дайджест, щоб нічого не пропустити!