28 вересня 2023 року у Києві Центр “Нова Європа” організував Другий EU Accession Exchange Forum за участі високопосадовців та провідних експертів.
Подія була присвячена обміну думок щодо вступного процесу, обговоренню добрих практик, новим ідеям, вивченим урокам та пошуку нових можливостей у відносинах між Європейським Союзом, країнами Східної Європи та Західних Балкан. Участь взяли майже 100 учасників.
Панельні дискусії були присвячені таким питанням:
- Виклики російської війни для інтеграції України в ЄС;
- Реформування ЄС для нових членів;
- Реформи в країнах-кандидатах.
Під час Форуму були презентовані результати п’ятого “Кандидат Check”. Детальна аналітика тут.
Нижче деякі ключові меседжі наших спікерів
Альона Гетьманчук, директорка Центру “Нова Європа”, Україна:
“Ми окреслили 3 головні виклики для розширення ЄС і ми проведемо 3 дискусійні панелі, які відображатимуть ці виклики в їхніх темах. Першим викликом є процес вступу до ЄС в умовах безпрецедентної військової агресії в Європі після Другої світової війни. Другим викликом є внутрішня реформа ЄС, яка, очевидно, матиме вплив на всі майбутні кроки щодо розширення. І останній величезний виклик – реформи в країнах-кандидатах. Статус кандидата виявився ефективним інструментом просування важливих реформ у правильному напрямку.”
Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» (з відео звернення):
“Ми робимо нашу зустріч для того, щоб, перш за все, обговорити шлях реформ у країнах-кандидатах, а потім уважно розглянути уроки, винесені з минулого досвіду інших країн-кандидатів. Цей досвід доводить, що окрім позитивних досягнень у нас було щось не так. Тож ми маємо обговорювати досвід інших країн, щоб уникати типових помилок і будувати правильний шлях у майбутнє.”
Ольга Стефанішина, Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України:
“Виходячи з прогресу, який нам вдалося продемонструвати за всіма семи рекомендаціями, і відданість програмі реформ загалом, не залишилося місця для дискусії про те, чи буде оцінка позитивною і чи Україна не зробила нічого, що не дало б можливості розпочати переговори про вступ. Отже, відкриття переговорів про вступ – це не той випадок, коли Україна ще має щось надати. Є розуміння, що для України можуть бути відкриті переговори про вступ. Загалом у нас є консенсус усіх держав-членів щодо цього.”
Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України:
“Що дуже важливо, я впевнений, що Україна матиме сильний голос. У кожній столиці країн-членів Європейського Союзу зрозуміло, що без голосу України не можна обговорювати нічого, що стосується майбутнього ЄС. Нас вже включають. Не де-юре, на жаль, але точно де-факто.”
Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції:
“Процес вступу, який зараз відбувається, має свої особливості. Перш за все, це його висока швидкість і інтенсивність. Але швидкість не означає зниження якості.”
Катаріна Матернова, Посолка ЄС в Україні:
“Я дуже підтримую тезу, що якби не нещаслива і трагічна ескалація війни та вторгнення 24 лютого минулого року, ми б не обговорювали питання Форуму. З усіх очевидних причин раніше не було консенсусу щодо розширення ЄС. Лише війна дала приблизний привід для того консенсусу. Але один елемент, який був надзвичайно важливим у позитивній оцінці лідерів щодо запрошення Молдови та України як кандидатів у члени, базувався на внутрішніх перетвореннях у країнах. Завдяки тому факту, що у нас були дуже глибокі угоди про Асоціацію та торгівлю, які пройшли через безліч внутрішніх реформ із великим наголосом на урядах, верховенстві права, боротьбі з корупцією, розбудові інституцій та регуляторних режимах, ми отримали основу для обговорення всього цього.”
Станіслав Секрієру, радник з національної безпеки Президента Республіки Молдова:
“Є декілька наслідків війни для вступу в ЄС. По-перше, посилилася проблема безпеки. Сприйняття процесу розширення змінилося від трансформації та економічного розвитку країни до виміру безпеки. По-друге, питання інтеграції в ЄС стало більш актуальним. У нас немає десятиліть, щоб приєднатися до ЄС і досягти прогресу. По-третє, ми маємо робити дві речі одночасно: захищатися та проводити реформи для досягнення європейської інтеграції. Це потребує коригування та додаткової допомоги з боку ЄС. Але ми бачимо процес вступу не лише в тому, як ми отримуємо допомогу, щоб потрапити в ЄС, але як спосіб продемонструвати на практичних прикладах, що ми виявляємо солідарність з країнами ЄС.”
Клаудія Майор, керівник відділу міжнародної безпеки Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки в Берліні:
“Вступ до ЄС та інтеграція в НАТО взаємопов’язані. Війна прискорила ці два процеси у карколомний спосіб. Я б навіть сказала, що зараз членство в НАТО є передумовою для вступу до ЄС. У нас був великий поштовх у процесі вступу, який поступово знижується до більш нормальної швидкості. І велика проблема зараз полягає в тому, щоб зберегти цю швидкість.”
П’єр Арош, керівник міжнародних відносин і міжнародної безпеки Лондонського університету королеви Марії, Франція:
“Ключовою змінною в питанні підтримки України з боку союзників є не тривалість війни. Таке відчуття, що Україна перемогла. Коли складається враження, що насправді ми інвестуємо в перемогу, цифри знову зростають.”
Ключові меседжі Ольги Стефанішиної під час Другого EU Accession Exchange Forum
Ключові меседжі Ігоря Жовкви під час Другого EU Accession Exchange Forum
Ключові меседжі Катаріни Матернової під час Другого EU Accession Exchange Forum
Фото-звіт Другого EU Accession Exchange Forum
Запис Другого EU Accession Exchange Forum
Форум організовано Центром «Нова Європа» у партнерстві з Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом європейської політики та реформ, Фондом Сороса в Грузії і Центром ліберальної сучасності, Німеччина. Європейська правда виступила медіа-партнером події. Форум відбувся за підтримки ЄС у рамках проєкту «Європейське відродження України», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження».
