4 травня в онлайн-трансляції з Києва Центр «Нова Європа» у партнерстві з низкою профільних аналітичних центрів та громадських організацій презентували 4-й незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС щодо кандидатства.
Нагадаємо, у червні 2022 р. Україна отримала статус кандидата на вступ в ЄС, а з ним і низку рекомендацій, які потрібно виконати для подальшого просування до членства. У червні цього року Європейська Комісія презентує проміжний усний висновок щодо прогресу України в імплементації семи єврореформ. У червні ж очікується попереднє рішення саміту ЄС щодо відкриття переговорів про вступ держави.
Альона Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа»
«Сподіваюсь, що Кандидат Check-4 – це вже один із останніх моніторингів виконання 7 рекомендацій. У червні 2023 року очікуємо спочатку на усний звіт Європейської Комісії, а потім на попереднє рішення саміту ЄС щодо можливості відкриття переговорів за умови позитивної оцінки Єврокомісії, у жовтні – звіт ЄК, який традиційно готується щодо всіх країн-кандидатів і вже в грудні, на іншому саміті ЄС, політичне рішення про, власне, відкриття вступних переговорів. Потрібно розуміти, і про це чітко сигналізують в окремих європейських столицях, виконання цих семи рекомендацій не передбачає автоматичного відкриття перемовин про вступ. Однак, навряд чи в ЄС наважаться відмовити Україні у початку вступного переговорного процесу, якщо рекомендації будуть виконані і звіт Єврокомісії у жовтні буде загалом позитивним».
За останніми даними, загалом по семи показниках Україна набрала дещо більше, ніж під час попереднього моніторингу у лютому цього року (6,8 стало; було 6,5). Найбільше балів (9) набрало Законодавство про медіа. Зміна законодавства про нацменшини набрала 8 балів, як і минулого разу.
Юлія Тищенко, керівниця Програми підтримки демократичних перетворень УНЦПД, Національна платформа за стійкість та згуртованість
«Виконання вимог Єврокомісії щодо реформ у сфері законодавства про національні меншини – це не тільки ухвалення відповідних нормативно-правових актів, але і розробка механізмів імплементації такої регуляції. Тобто ця реформа наразі в процесі реалізації. Але в той же час потребує чіткого закріплення впровадження. Тобто ухвалення концепцій, програм, підзаконних актів, зрозумілої комунікації від влади. Глобально, це законодавство не тільки про національні меншини, але і про наше суспільство в цілому, коли з окремих складових утворюється спільне, спільна громадянська ідентичність, базована на повазі до різноманіття”.
Антикорупція: САП та НАБУ – також 8, минула оцінка була на один бал менше.
Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine
«Щодо антикорупційних реформ ми маємо формальне виконання двох частин рекомендації з трьох. За цей період оцінювання на додачу до раніше призначеного керівника Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури додалося ще одне нове призначення: був обраний директор НАБУ. Є певні зауваження експертів щодо самої процедури призначення і залишаються питання, чому був обраний саме цей переможець, але його діяльність вже виходитиме за рамки початкової рекомендації, адже формально керівник НАБУ був призначений. Щодо третьої частини рекомендації, ми бачимо що НАБУ, САП та ВАКС підтримують високий рівень активності у справах щодо ТОП-корупції, що відповідає прямому формулюванню цієї рекомендації. Однак владі ще належить виконати низку дій, приміром, відновити е-декларування у попередньому обсязі».
Боротьба з відмиванням коштів – жодного прогресу. Як було 6 балів, так і залишилося. Антиолігархічну реформу колегія експертів вирішила не оцінювати взагалі.
Сергій Сидоренко, редактор «Європейської Правди»
«Щодо антиолігархічної реформи, ми стикнулися з унікальною ситуацією, коли Україна хотіла би виконати критерій Євросоюзу для початку переговорів про членство, але нам це не дає зробити власне європейська сторона. Справа в тому, що згідно з критерієм, який ЄС висунув майже рік тому, закон про деолігархізацію має бути прийнятий відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. Час минув, а висновку Венеційської комісії з цього приводу досі немає, і є сумнів, чи він з’явиться цього року. Це означає, що Україна не з власної вини може провалити критерій ЄС. Ми, як коаліція експертів, вважаємо ситуацію неприйнятною і наполягаємо на тому, що Євросоюз має або уточнити цей критерій для України, або вирішити, що не братиме його до уваги при ухваленні рішення про початок переговорів».
На бал більше, 8 проти 7, отримало продовження судової реформи: ВРП та ВККС. Реформа Конституційного суду повністю провалена, тому як і минулого разу, експерти поставили за цей пункт 2 бали з 10 можливих.
Михайло Жернаков, співзасновник та голова Правління Фундації DEJURE.
«У питанні реформування ВРП та ВККС у нас є позитивні зміни. Втім, мусимо відзначити, що законодавство України стає дедалі гіршим для реалізації реформи Конституційного Суду. Тут, на жаль, ми не просунулися вперед. Навіть відкотилися назад, тому наша оцінка зменшилася з 3 до 2 із 10. Нещодавно був прийнятий закон, який не тільки не бере до уваги рекомендації Венеційської комісії, а прямо їм суперечить, про що Венеційська комісія офіційно повідомила листом. Більше того, тепер нібито на виправлення ситуації зареєстрований законопроєкт 9225, який робить ситуацію ще гіршою порівняно з актуальним законодавством. Це може сприйматися як намагання встановити контроль над Конституційним Судом. А це жодним чином не допоможе нам розвиватися. Ми не побачимо членства в ЄС, якщо у нас не буде верховенства права. Тому наразі оцінка дій уряду є незадовільною в плані реалізації рекомендацій Венеційської комісії»
Резюме імплементації семи реформ від Центру «Нова Європа»:
За понад 10 місяців кандидатства Україна продемонструвала відчутний поступ у виконанні семи єврореформ – середній експертний бал становить 6,8 балів.
До повного виконання наближаються реформи №2 та №3: призначено 17 із 21 членів ВРП, яка своєю чергою вже почала співбесіди із 32 фіналістами конкурсу на посади до ВККС (два найважливіші суддівські органи України). У сфері антикорупції призначено керівників САП та НАБУ (останньому ще належить продемонструвати у роботі свою компетентність та політичну незалежність); НАБУ, САП та ВАКС також показують високу активність у справах щодо розслідування топкорупції.
Триває робота над фіналізацією реформ №6 та №7: ВРУ ухвалила у першому читанні закон про рекламу, який завершить уніфікацію українського медіа законодавства із Директивою ЄС про аудіовізуальні медіа послуги; триває розробка підзаконних актів, що забезпечать імплементацію закону про нацменшини.
Водночас, відбувається певна стагнація у виконанні рекомендації № 4: ще у вересні ВРУ ухвалила низку законодавчих актів у сфері відмивання коштів, що наближають Україну до стандартів FATF, утім з того моменту прогресу у виконанні цієї частини рекомендації немає. Також з початку січня 2023 року досі очікується затвердження Комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору України Офісом Президента.
Імплементація антиоліграхічної реформи фактично заморожена з моменту надання Україні статусу кандидата у червні 2022 року через відсутність висновку Венеційської комісії щодо відповідного закону. З огляду на це, виконання цієї рекомендації не оцінюється.
Сергій Сидоренко, редактор «Європейської Правди»: «В середині минулого року ми були дуже скептичні щодо прогнозів уряду про терміни здійснення реформ – тоді Київ обіцяв завершити все до кінця 2022 року, а ми вважали, що це було неможливо і час довів коректність нашої оцінки. А станом на зараз оцінки наші та уряду – співпадають. Ми вважаємо реальним виконати до осені всіх 7 критеріїв до рівня у 8-10 балів, що дасть Україні право наполягати на початку переговорів до вступу до ЄС, і стверджувати, що домашнє завдання українська влада виконала».
Повна версія аналітичного звіту – http://neweurope.org.ua/analytics/kandydat-check-4-de-ukrayina-perebuvaye-u-vykonanni-7-rekomendatsij-yes/
Запис онлайн-трансляції – https://www.facebook.com/NECUkraine/videos/2246225675578393/
Ця публікація підготовлена Центром «Нова Європа» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
