14 липня центр «Нова Європа» організував онлайн-дискусію «Готуючись до «українського сантехніка» в ЄС. Головні наративи спротиву розширенню ЄС і як їх розвіювати». Захід об’єднав експертів з України, Франції та Німеччини для обговорення того, як у Європейському Союзі сприймають майбутнє членство України, які побоювання досі формують громадську думку та як ці наративи можна ефективно долати.
На початку дискусії Сергій Солодкий, директор Центру «Нова Європа», звернув увагу на нерівномірний рівень суспільної підтримки вступу України до ЄС у різних країнах-членах. Посилаючись на останнє опитування Євробарометра, він підкреслив: «Загалом 52% громадян країн-членів ЄС підтримують вступ України до Євросоюзу. Однак ця підтримка розподілена нерівномірно. У десяти країнах менше половини населення підтримує членство України. Німеччина та Франція також перебувають нижче порогу в 50%, де підтримка становить 47% і 48% відповідно». Сергій Солодкий наголосив, що розуміння й урахування занепокоєнь, які стоять за цими цифрами, є необхідною умовою для формування ширшої підтримки вступу України.
Раніше Центр «Нова Європа» також провів серію опитувань серед європейських експертів, аби визначити ключові переваги, які вступ України принесе Європейському Союзу («Переваги членства України для ЄС: безпека, технології, цінності»), а також ціну бездіяльності («Висока ціна нерозширення»). Результати засвідчили, що безпека, оборонні інновації, геополітична вага, продовольча та економічна стійкість є найпереконливішими аргументами на користь розширення, що дедалі виразніше відображає безпековий характер нинішньої політики розширення ЄС.
Дискусія стала продовженням ширшої аналітичної роботи Центру «Нова Європа» щодо приєднання України до ЄС. Раніше цього року аналітичний центр представив модель PACT (Political Accession with Commitments to Transformation) – «Політичний вступ із зобов’язаннями щодо трансформації» задля пришвидшення вступного процесу.
Під час дискусії Лео Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа», старший аналітик ECFR, зауважив, що значна частина нинішнього спротиву розширенню ЄС пов’язана радше з хибними уявленнями про попередні хвилі розширення, ніж із самою Україною. Він наголосив, що Україна змінює саму логіку цієї дискусії, адже вперше серед країн-кандидатів додає у дискусію новий вимір: «Україна має додаткову перевагу, якої немає в інших країн, – внесок у європейську безпеку. З Україною Європейський Союз стане безпечнішим, а без України – значно вразливіший». Також Лео Літра закликав більше зважати на ціну нерозширення, зауваживши, що відкладання стратегічних рішень зрештою може коштувати дорожче, ніж саме розширення. Водночас він підкреслив, що Україна має підкріплювати свій безпековий внесок відданістю спільним європейським цінностям і послідовним продовженням реформ.
Сюзан Стюарт, старша наукова співробітниця Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки (SWP), Німеччина, пояснила, що застереження щодо вступу України до ЄС у Німеччині виходять далеко за межі українського питання й відображають ширшу дискусію про майбутнє розширення Євросоюзу. За її словами, на суспільне сприйняття впливають економічні чинники, питання верховенства права, міграції, безпеки, а також російська дезінформація. Вона наголосила на необхідності активніше пояснювати громадянам країн-членів позитивні результати попередніх хвиль розширення: «Нам потрібно донести, що попередні розширення принесли не лише виклики, а насамперед значні переваги. І не тільки для країн, які приєдналися до ЄС, а й для самого Європейського Союзу».
Бенжамен Куто, дослідник, Jacques Delors Institute, Франція, звернув увагу, що, хоча з 2022 року політичне керівництво Франції стало більш прихильним до розширення ЄС, ця зміна поки що не позначилася на громадській думці. «Зрушення, яке ми бачимо на політичному рівні у Франції, не знаходить відображення в публічній дискусії й не отримує належного пояснення. Через брак відкритих дебатів ставлення до розширення ЄС залишається майже незмінним уже 20 років», – зазначив він. Бенжамен Куто наголосив, що публічна дискусія має більше уваги приділяти внеску України в європейський суверенітет: «Для Франції питання суверенітету є визначальним. Україна може зміцнити ЄС через оборону, технології та продовольчу безпеку». Водночас, за його словами, необхідно відкрито говорити й про складні питання, пов’язані із сільським господарством та економічними наслідками розширення. Він також підкреслив, що зволікання з розширенням має високу стратегічну ціну для самої Європи.
Маріанна Фахурдінова, координаторка програми “Партнерство ЄС–Україна” Transatlantic Dialogue Center, запропонувала розрізняти різні категорії занепокоєнь, пов’язаних із вступом України. Окрім традиційного скептицизму щодо війни чи корупції, вона звернула увагу на те, що назвала «позитивними страхами»: «Люди, які тісно займаються питаннями розширення ЄС та України, також говорять про так звані “позитивні страхи”. Йдеться про конкуренцію, про те, що Україна може стати надто успішною на ринку ЄС». Вона додала, що Україні варто доносити не лише переваги свого вступу, а й те, як вона може допомогти вирішити внутрішні структурні проблеми самого ЄС – дефіцит робочої сили, продовольчу безпеку, критичну сировину та оборонні спроможності. «Важливо не просто говорити про переваги вступу України до ЄС, а й чесно говорити про прогалини самого ЄС… і про те, як Україна може їх доповнити, ставши не конкурентом, а невід’ємною складовою його розвитку», – заявила Маріанна Фахурдінова.
Учасники дискусії погодилися, що успішний вступ України залежатиме не лише від реалізації реформ, а й від того, наскільки переконливо Україна та її партнери зможуть вести публічну дискусію в країнах-членах ЄС. Вони наголосили на важливості протидії дезінформації, чесної відповіді на обґрунтовані побоювання, адаптації комунікації до національного контексту та пояснення того, що членство України зміцнить безпеку, стійкість і конкурентоспроможність Європейського Союзу.
Слідкуйте за оновленнями. Найближчим часом ми опублікуємо більш детальні месиджі виступів учасників онлайн-дискусії.
Онлайн-подію організовано Центром «Нова Європа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки та позиції, викладені під час заходу, є позиціями учасників та не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».
