18 червня 2026 року Центр «Нова Європа» організував дискусію «Азійський фланг підтримки України (Японія, Південна Корея та Тайвань): чому партнерства не є даністю і як їх зміцнювати». Подія об’єднала українських та міжнародних експертів для аналізу ролі азійських демократій у підтримці України та визначення перспективних напрямів подальшої співпраці.
У межах заходу Центр «Нова Європа» представив аналітичний документ щодо поглиблення партнерств України з Японією, Південною Кореєю та Тайванем.
Відкриваючи дискусію, Сергій Солодкий, директор Центру «Нова Європа», наголосив: «Між Україною та азійськими демократіями можуть існувати відмінності у підходах до реагування на загрози. Але нас обʼєднує розуміння головного: Росія разом з авторитарними партнерами підривають безпеку не лише в Європі, а й в усьому світі. Саме тому Україні важливо зменшувати ці розбіжності й перетворювати відносини з Японією, Південною Кореєю та Тайванем на довгострокове партнерство для відповіді на спільні загрози».
Наталія Бутирська, старша аналітикиня Центру «Нова Європа», експертка з Азійсько-Тихоокеанського регіону, наголосила на необхідності системної роботи з азійськими партнерами в умовах, коли Росія намагається використати енергетичну залежність на свою користь: «Ми не повинні сприймати допомогу азійських партнерів як таку, яка формується автоматично. А повинні стежити за тим, що відбувається у цих країнах і як нам переконувати кожну з них, що допомога України має бути послідовною, аби переконувати, що ми повинні разом боротися проти спільних загроз. Більше того, ми маємо пропонувати, що ми можемо зробити у відповідь на запити та потреби цих країн».
Такаші Хірано, журналіст національної інформаційної агенції “Укрінформ”, підкреслив стабільність і довгостроковий характер японської підтримки України: “Я вважаю, що Японія може бути взірцем серед азійських країн у підтримці України. Японія щиро й послідовно допомагала Україні, і ця тенденція триває – тривала минулого року, триває і зараз. Впевнений, що Токіо продовжуватиме підтримувати Україну й надалі. Енергетична та інша допомога зараз посилюється і буде реалізовуватися”.
Водночас він звернув увагу на певні тривожні сигнали у японсько-російських контактах. Зокрема, йдеться про спроби підтримувати канали комунікації з Москвою під приводом захисту японських економічних інтересів у Росії, можливі контакти на рівні зовнішньополітичних відомств, а також візити російських представників до Японії. На думку Такаші Хірано, ці кроки можуть викликати занепокоєння серед тих, хто виступає за подальшу підтримку України.
Учасники дискусії звернули увагу на важливість політичного діалогу на найвищому рівні між Україною та Японією – між прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїчі та Президентом України Володимиром Зеленським.
Юрій Пойта, старший асоційований аналітик MERICS, розширив контекст дискусії до глобального рівня, зазначивши, що азійсько-тихоокеанський та європейський театри дедалі тісніше пов’язані між собою: «Два театри – азійсько-тихоокеанський та європейський – стають дедалі тісніше пов’язаними й дедалі сильніше впливають один на одного. Останнім часом у Європі усе частіше відбуваються конференції, круглі столи й воєнні ігри, присвячені взаємозалежності цих двох театрів». Яскравим прикладом цього зв’язку, на його думку, є ситуація навколо Тайваню: «Те, як вона розвиватиметься в найближчі кілька років, безпосередньо впливатиме і на безпекову ситуацію в Європі. Це потребуватиме дуже тісної координації між Європою, Сполученими Штатами та азійськими партнерами».
Підсумовуючи дискусію, Ганна Гопко, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», звернула увагу на прогалини в комунікації України з азійськими партнерами протягом останніх років: «Ми не змогли достатньо переконати партнерів у взаємозалежності європейського та азійського театрів безпеки. Сприйняття війни змінювалося від 2022 до 2025 року. Ми говорили, що Україна може перемогти. Нам потрібно змінювати підходи до взаємодії. Просто підтримка – це не шлях до перемоги. Ми не пояснили, які можливості для Японії, Південної Кореї та Тайваню відкриває перемога України. Ми також не показали взаємозв’язок між поразкою Росії та мінімізацією китайської загрози». За її словами, помилковим виявився підхід адміністрації Байдена, а тепер і Трампа, який передбачав можливість «відірвати» Росію від Китаю.
До обговорення також долучилися учасники, які доповнили дискусію практичними пропозиціями та ширшим баченням можливих форматів співпраці України з азійськими партнерами.
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», наголосив, що після втраченої можливості відкрити офіційні структури співпраці з Тайванем Україні варто рухатися через формат неурядової взаємодії та створення постійного офісу експертних і громадських організацій: «У 2022 році було унікальне вікно можливостей, особливо на тлі масштабної гуманітарної допомоги Тайваню Україні. Тоді можна було піти одним із двох шляхів: або відкрити торговельно-економічне представництво в Тайбеї, або представництво Українського інституту. Це не означало б дипломатичного визнання Тайваню, ми залишаємося в межах політики єдиного Китаю. На жаль, тоді не вистачило політичної сміливості. Тепер варто рухатися іншим шляхом – створювати офіс зв’язку неурядових організацій. Подібний досвід ми вже маємо в Брюсселі, і саме таким шляхом можна поступово вибудовувати сталі відносини».
Андрій Ординович, директор з питань стратегічної підтримки та розвитку, Ukrainian Freedom Fund, закликав до більш проактивної політики у сфері оборонної кооперації з азійськими партнерами: «З Південною Кореєю можна в трикутнику з Польщею організувати модернізацію нашого оборонно-безпекового комплексу, оборонно-технічного комплексу. Що стосується Тайваню, то тут також є великі перспективи. Із 90 мільярдів європейських коштів 30 мільярдів передбачено на оборонно-технічний комплекс, але за умови, що комплектуючі будуть із європейських країн. Тайванські компанії вже присутні в окремих країнаї Європи, тому можна формувати відповідні виробничі ланцюги. Я би пропонував нашому уряду займати більш проактивну позицію, залучаючи високотехнологічні рішення, які сприятимуть відновленню України та розвитку економіки».
Запис дискусії доступний на Youtube-каналі та на сторінці Центру «Нова Європа» у Facebook.
Фото: Ukraine Media Center
Подію організовано Центром «Нова Європа» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Думки та позиції, викладені під час заходу, є позицією учасників та необов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».
