Кінець року – це завжди привід оцінити досягнення і прорахунки. Центр «Нова Європа» вирішив поглянути на зовнішню політику України 2018-го року з допомогою малюнків. Ілюстрації Андрія Єрмоленка давно відомі не лише українцям – художник фактично став дипломатом від мистецтва, відстоюючи інтереси України творчими засобами. Цьогоріч особливо влучними були його постери щодо російської агресії на тлі футбольного чемпіонату в Росії. Андрій Єрмоленко відгукнувся на ініціативу Центру «Нова Європа», підготувавши кілька постерів про деякі події і тренди у зовнішній політиці в році, що минає. Для тих, хто хотів би отримати і відповідну аналітику, надаємо поряд із малюнками цитати із матеріалів (з посиланнями), які готував Центр «Нова Європа» упродовж 2018 року.

1. Надання автокефалії Українській православній церкві

«Найважливішим досягненням України  на дипломатичному фронті  в цьому році є  отримання рішення про створення незалежної української церкви. Незалежно від того,  наскільки вагомою  була роль і МЗС, і міністра особисто в цьому питанні,  це є очевидною перемогою української дипломатії».

Коментар директорки ЦНЄ Альони Гетьманчук «Підсумки-2018: успіхи та поразки МЗС України»

2. Агресія Росії проти України в Керченській протоці 25 листопада 2018 року

«Будівництво Керченського мосту надало Росії новий інструмент для контролю над Азовським морем та початку повзучої анексії Азовського моря. Договір між Україною та Росією по Азовському морю від 2003 року передбачає, що воно є фактично внутрішніми водами, що дає право Україні та РФ затримувати будь-які підозрілі судна в морі. Однак Росія фактично використовує Азовське море як своє “власне озеро” і блокує судноплавство, оскільки відсутній чітко встановлений державний кордон».

Дискусійна записка «Головні виклики у сфері безпеки для Східного партнерства до 2020 року»

«Найбільш дискусійне питання, яке, очевидно, стримує українських дипломатів від денонсації Договору про співробітництво України і Росії в Азовському морі і Керченській протоці від 2003 року — це можливий вплив такого кроку на вирішення спорів між Україною та Росією в міжнародних судових інстанціях. Варто зазначити, що не всі правники в Україні підтримують таку позицію, вважаючи, що якраз чинний договір не дозволяє цього робити».

Мемо «PRO et CONTRA: Чи варто денонсувати Договір по Азову?»

3. Суперечка України і Угорщини, що виникла через схвалення Закону про освіту у 2017 році, доповнювалася новими конфліктами і непорозуміннями у цьому році – особливо через видачу угорських паспортів у Закарпатській області

«Майже у кожній країні існує особливий контекст, що дозволяє Росії застосовувати додаткові інструменти. В Угорщині та Польщі це контроверсійні питання у двосторонніх відносинах з Україною, як-от захист мовних прав меншин та підхід до історичної пам’яті. Росія отримує значну перевагу, підвищуючи напруженість між цими країнами та відволікаючи їх від підтримки європейських та євроатлантичних прагнень України».

Аналітичне дослідження «Атрофія трофеїв. Як Україна може скористатись вразливими сторонами російської політики у ЄС?»

«Конфлікт з Угорщиною вже вийшов за межі дискусії навколо освітнього закону. Йдеться і про провокативну промову Орбана в Румунії, буцімто Україна ніколи не увійде до ЄС та НАТО, і про створення посади в угорському уряді уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, і про нещодавній скандал з видачею угорських паспортів у Берегово (хоча це відбувалося на Закарпатті й раніше). Очевидно, що Будапешт налаштований на тривалий конфлікт, а за непередбачуваності Орбана і з наближенням виборів до Європейського парламенту годі прогнозувати його завершення, а отже – й розблокування роботи Комісії Україна-НАТО».

ТRUMAN Index № 4(8) Відносини Україна-НАТО

4. Україна вирішила не продовжувати дію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією

«Неподовження договору спричинило шквал критики в Росії. Офіційно все зводили до двох ключових меседжів: один з них полягав у тім, що відтепер Москва не пов’язана жодними зобов’язаннями, другий наголошував на недалекоглядності нинішнього українського керівництва. У МЗС Росії підкреслили: відновлювати відносини, «очевидно, доведеться з іншими, більш відповідальними політиками України». Таким чином російська дипломатія прозоро натякнула на потребу зміни режиму в сусідній державі. На цьому, схоже, нині ґрунтується вся політика Росії щодо України: домогтися приходу до влади лояльніших політиків, які будуть договороздатнішими, а отже – «виправлять помилки» попередників»

ТRUMAN Index № 4(8) Відносини Україна-Росія

5. Отримання Україною від НАТО статусу країни-аспіранта

«Важкий і болісний процес визнання за Україною статусу країни-аспіранта ще раз демонструє настрої в НАТО: складається враження, що рішення раннього Януковича від 2010 року про запровадження позаблокового статусу припало натівцям значно більше до душі, аніж минулорічне законодавство про членство в НАТО. Інакше складно пояснити, чому майже до кінця лютого цього року в Брюсселі вперто не хотіли помічати прийнятого ще минулого літа закону в Україні з передбаченою інтеграцією до Альянсу і виправити нарешті коректно формулювання про наміри Києва в НАТО».

Блог директорки ЦНЄ Альони Гетьманчук «Аспірант в НАТО – це ще не реальний претендент на членство»

«Україна в переліку країн-аспірантів на сайті НАТО почала фігурувати аж після того, як Президент України Петро Порошенко нібито надіслав листа Генсекретарю Столтенбергу з докладним викладенням євроатлантичних прагнень України після зустрічі на Мюнхенській безпековій конференції в лютому 2018-го. Новина про текст на сторінці НАТО в новій редакції спричинила в Україні такий резонанс, що в Альянсі перелякалися: якщо надати Україні статус Партнера посилених можливостей, вона може це інтерпретувати й геть кардинально, видаючи бажане за дійсне. Ще до саміту офіційні особи НАТО підкреслювали: цей статус ніяк не можна тлумачити як крок до членства. А тоді вирішили і зовсім не давати Україні приводів для спекуляцій. У НАТО взагалі уникають розмов про членство і не втомлюються повторювати: Україна має фокусуватися на реформах, а не на символічних статусах та формулюваннях».

ТRUMAN Index № 4(8) Відносини Україна-НАТО

6. Поставки США Україні протитанкових ракетних комплексів «Джавелін»

«Наші джерела в дипломатичних колах подейкують, що президент Трамп почав зустріч з президентом Порошенком у Брюсселі з питання на кшталт: «Чи ви вже випробували наші Джевелін?». Насправді, як відомо, Україна може скористатися ними лише на параді, якщо ситуація на фронті не зміниться й російського наступу не буде. «Джевелін» не видавали Україні в довільне використання, а висували низку умов. Тож коли президент Трамп ставив своє запитання, він або був непоінформований щодо умов надання «Джевелін», або ж хотів одразу нагадати: це саме він розблокував постачання летальної зброї в Україну. А можливо, це був просто натяк: настав час до отриманого безоплатно, придбати ще щось за гроші».

ТRUMAN Index № 4(8) Відносини Україна-США

Всього за 2018 рік співробітниками Центру «Нова Європа» було підготовлено 25 аналітичних матеріалів. Представляємо до вашої уваги їхній повний перелік:

1. Полісі мемо «G7 в Україні: підтримка, критика чи критична підтримка»
2. Аналітичне дослідження «Індекс Східного партнерства 2015-2016»
3. Мемо «Як Україні далі працювати з Німеччиною за нової-старої коаліції?»
4. Дискусійна записка «Аудит зовнішньої політики: Україна-Латвія»
5. Аналітичне дослідження «Westernization Index 2018»
6. Полісі бріф «Пастки Придністровського врегулювання: як нам їх уникнути?»
7. Аналітична стаття «Антикризові зусилля Німеччини щодо врегулювання українсько-російського конфлікту: погляд з Києва»
8. Полісі бріф «Про що мовчить Харків?»
9. Соціологічне дослідження «Нова Європа: як її бачать українці?»
10. TRUMAN Index №3 (7): «Відносини Україна-США»
11. TRUMAN Index №3 (7): «Відносини Україна-ЄС»
12. TRUMAN Index №3 (7): «Відносини Україна-Росія»
13. Полісі бріф «Ініціатива трьох морів»: проміжна ланка євроінтеграції для України»
14. Полісі мемо «PRO et CONTRA: Чи варто денонсувати Договір по Азову?»
15. Соціологічне дослідження: «На яку допомогу українці очікують від ЄС та США?»
16. Дискусійна записка «Менше слів, більше справ: як утримати Південь України на шляху євроінтеграції?»
17. TRUMAN Index №4 (8): «Відносини Україна-США»
18. TRUMAN Index №4 (8): «Відносини Україна-ЄС»
19. TRUMAN Index №4 (8): «Відносини Україна-Росія»
20. TRUMAN Index №4 (8): «Відносини Україна-НАТО»
21. Коментар «Україна-США: перезапуск стратегічного партнерства. Чи стратегічного патронажу?»
22. Коментар «Президенте Трамп, докажіть нам, що Ви не Обама»
23. Аналітичний коментар «Хто перший: Які країни наважаться порушити єдність Європейського Союзу щодо санкцій проти Росії?»
24. Аналітичне дослідження «Атрофія трофеїв. Як Україна може скористатись вразливими сторонами російської політики у ЄС?»
25. Дискусійна записка «Головні виклики у сфері безпеки для Східного партнерства до 2020 року»

Постери були опубліковані в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).